Dzieła pochodzące z kraju: Polska

13.09.2020 Paulina Korneluk

День

Обычный день: шалом, навзрыд Купцы и спекулянты, Ножики, ножницы, головорезы, Аборты и агитация, Рекламки, утилизация, Часики, часы, минуты, Лестницы и пруты. Извиняю, прощаю, Злюсь, предъявляю. Извините-спасибо, Это не знаю… это попробую.... Кажется, не чувствую, но все же что-то колет –...
Czytaj dalej >>
13.06.2020 Paulina Korneluk

Dzień

W zwykłym dniu – szloch, szalom Kupcy, kupczyki, Nożyczki, nożownicy, nożyki, Aborcja, agitacja, Ulotka, utylizacja, Godzinki, godziny, minuty, Drabiny i druty. Wybaczam, przebaczam Gniewam, wytaczam. Przepraszam-dziękuję, Tego nie znam… to spróbuję… Chyba nie czuję, a jednak Coś kłuje – zabawki,...
Czytaj dalej >>
09.01.2020 Konrad Góra

Мертва козуля в травні

Сон вогню, світ поділений на попіл і вітер. Міст ніколи не віддзеркалюється у воді. Людина в іншій побачить стільки, скільки зможе приховати перед собою. Уперше зі шмаркача я знову відчуваю цей смак спершу в роті, а лишень потім зі себе....
Czytaj dalej >>
15.09.2019 Andrzej Stasiuk

Babka i duchy (z tomu Grochów)

Moja babka mieszkała na Podlasiu. Chata nie stała we wsi. Mówiło się na to „kolonia” — luźno rozrzucone zagrody, oddzielone osikowymi zagajnikami i szpalerami starych, strzelistych topól. Dom stał w sadzie. Latem w samo południe panował tutaj chłód. Jabłonie były...
Czytaj dalej >>
14.09.2019 Miłosz Waligórski

divas māsas un ķēniņš

Taisnība ir to pusē, kas raksta, nevis to pusē, kas kādu – noteikti vērā ņemamu – iemeslu dēļ neraksta. Janušs Dževuckis (šeherezāde) viņu izglāba runāšana tumsā kad pa logiem izgāž samazgas iedams šauru dubrovniku ieliņu EJU EJU EJU - mūrmauroja...
Czytaj dalej >>
13.09.2019 Miłosz Waligórski

psie głosy nie idą w niebiosy

Pod pedetem „Hermes” w górę szczeka pies. Jest noc, niebo skrzy gwiazdami. O, jedna właśnie spadła. z tomu Sztuka przekładu (2018, Forma, Szczecin)  
Czytaj dalej >>
13.09.2019 Maria Pawlikowska-Jasnorzewska

Мадам Батефляй

Батерфляй лежала на татамі з сіна, наче плід, розчахнутий мечем харакірі, хтось надбіг, хтось постукав в паперові стіни i розвЕрзлись смертельні провалля і діри. Вчула його голос. Заклятий! Захриплий! Й почала звиватись як гусінь пістрява на боках, на ліктях –...
Czytaj dalej >>
11.09.2019 Olga Hund

Psi sitnih rasa

Najpre je pao sneg i bila sam nemoćna. Potom je počelo da se zaoštrava. Potom sam šest puta boravila na zatvorenim odeljenjima nekoliko psihijatrijskih bolnica, mahom u Kobježinu. Na kraju su me na silu poslali na grupnu bihevioralnu terapiju i...
Czytaj dalej >>
23.08.2019 Krzysztof Jaworski

Одинадцять нових віршів

РЕКВІЄМ ДЛЯ КИЦІ (25 VII 2004 – 18 XII 2005) Полюй з янголятами. *** БЛАГО ІСТИНА Й КРАСА Риюся у блазі, істині та красі. Зарився. *** ВІРА ВАЖЛИВА .Так. *** WHITE POWER Я біла людина. У мене білий язик. (Найімовірніше,...
Czytaj dalej >>
23.08.2019 Krzysztof Jaworski

Jedenaście nowych wierszy

REQUIEM DLA KICI (25 VII 2004 – 18 XII 2005) Poluj z aniołkami. *** DOBRO PIĘKNO I PRAWDA Grzebię w dobru, pięknie i prawdzie. Zagrzebałem się. *** WAŻNA JEST WIARA .Tak. *** WHITE POWER Jestem białym człowiekiem. Mam biały język....
Czytaj dalej >>
14.08.2019 Miłosz Waligórski

bambutė

iš pradžių gyvenai už dvigubos sienos grįžai į namus, kur viena siena mažiau kitoks buvo aidas kitoks pulsas tad ar galima sakyti sugrįžai gal tik tada – kai ne savom kojom – pirmąkart perlipai tą slenkstį tas slenkstis nudilo tas...
Czytaj dalej >>
14.08.2019 Wojciech Kuczok

Senność

1 Adam jest zmęczony, wciąż niewiele miejsc się zwalnia, ludzie cuchną słodko-kwaśnym potem, wchodzą i wychodzą, Adam usiadłby, ale wie, że wymiana staruszek na przystankach nie pozwoli mu przysiąść na dłuższą chwilę w spokoju, będzie musiał ustąpić miejsca albo udawać,...
Czytaj dalej >>
14.08.2019 Wojciech Kuczok

Pospanost

1 Adam je umoran, uvek ima malo slobodnih mesta, ljudi vonjaju na slatkokiselkasti znoj, ulaze i izlaze. Adam bi seo, ali zna da mu bakice koje izlaze i ulaze na stanicama neće dozvoliti da dugo sedi mirno, moraće ili da...
Czytaj dalej >>
13.08.2019 Miłosz Waligórski

esi

Čia tikriausiai ėjo kažkas, velkantis dešinę koją, sužeistas arba girtuoklis. Žiūrėk, paliko iš paskos kabliataškių poeziją, išraitymus sniege, aukštesnio kalbos lygio pėdsakus, o palei juos – karoliukus vietoj skyrybos; taškų lašus be tarpų, žyminčius jo takelį, lėtą mirtį arba gimimą, nes...
Czytaj dalej >>
13.08.2019 Konrad Góra

Negyva stirna gegužį

Ugnies sapnas, pasaulis padalintas į pelenus ir vėją. Tiltas niekada neatsispindi vandenyje. Žmogus kitame įžvelgs tiek, kiek įstengs nuslėpti nuo savęs. Pirmąkart nuo tada, kai buvau vaikigalis, vėl jaučiu tą skonį iš pradžių burnoje, o vėliau savyje. Negyva stirna su...
Czytaj dalej >>