Utwory

Wira Kuryko

Ядерний аскетизм воєнного стану

На чергову зміну п’ятдесятирічний Василь Антоненко виїхав 23 лютого зі Славутича до Прип’яті. Це одні з наймолодших міст в Україні, які звели в радянський час, щоби обслуговувати Чорнобильську атомну електростанцію. Місцеві пам’ятають їх світлими, майже білими, просторими й багатими завдяки...
Czytaj dalej >>
alicja ariel rosé

Ruth

Ruth Maier, pochodząca z żydowskiej zeświecczonej rodziny wiedeńskiej, uciekła w 1939 r. przed wojną do Norwegii. Została aresztowana 26 listopada 1942 r. i tego samego dnia deportowana na SS Donau. Gdy przybyła do Auschwitz 1 grudnia 1942 r., zaprowadzono ją...
Czytaj dalej >>
Miłosz Waligórski

majtki dla monarchy

(kolorowanka) długo dorysowywaliśmy rycerzowi miecze miał być niebieski i nieśmiertelny ale ty nagle zmięłaś go w ręku patrząc mi w oczy z tą dziecięcą szczerością która nomen est omen (trochę łaciny nie zaszkodzi u progu średniowiecza) – jest rozbrajająca i...
Czytaj dalej >>
Artem Czech

П’ять доларів на місяць. Про творчість і мистецтво під час війни

Не знаю, скільки часу має минути, щоб осмислити та проаналізувати все, що за довгі місяці повномасштабної війни Росії проти України проросло гострим корінням всередині нас. Про створення культурного продукту, що має народитися з досвіду великої війни, зараз якось і не...
Czytaj dalej >>
Myrosław Łajuk

«Я переступаю через пуповину». Як українки народжують під час війни.

ПОКИДАТИ ТІЛО — ЛЕГКО  «Чоловік і зять готували цукровий розчин для моменту, коли народжу. Памʼятаю з дитинства: якщо корова телиться, треба давати солодку воду», — розповідає Анна Алієва, яка зустріла війну на останньому місяці вагітності на окупованій Чернігівщині — без...
Czytaj dalej >>
alicja ariel rosé

P.S.

In Memoriam Adam Zagajewski Świat, Adamie, jest czasami prześmiewczy, ma oczy sarny, lustra weneckie, czarne morze. Tysiące świateł z drugiego brzegu nadaje tajną wiadomość, która mówi: „nie bądź nigdy samotny, człowieku”, czyli „zapomnij o sobie”. Świat ma prześwity piękna, które...
Czytaj dalej >>
Antanas A. Jonynas

Rajski ogród

W mrokach pamięci błyszczy krawędziami dzień zamieniony w wielobarwny kryształ a stół obrusem prześcielony białym okala raju zieloność wieczysta w rajskim ogrodzie na sofie wśród pnączy jak kot się pręży bogini Astarte opływająca nieziemskim wprost światłem z kwiatu kielicha boski...
Czytaj dalej >>
Antanas A. Jonynas

Sodas

Diena tarytum magiškas kristalas sublyksi atminties briaunom spalvotom ir balta staltiese užklotas stalas vidyryje gražaus ir jauno sodo panirusi į šviesą nerealią šezlonge guli dieviška astartė ir ignoruoja grėsmę prasigerti gurkšnuodama iš žiedlapių taurelių ir laukdama budriai ką dar įpilsi...
Czytaj dalej >>
alicja ariel rosé

Możliwość

Miej to za sobą w kolejnym mieście kolejnego kraju, którego język znasz w połowie, to znaczy do osiemdziesiątej ósmej strony biografii Gottfrieda Benna, który widział głodne zwierzę wojny penetrujące berlińskie ulice, po których chodziła Käthe Kollwitz z domu do pracowni,...
Czytaj dalej >>
alicja ariel rosé

Tejrezjasz szuka asystenta

A jeśli, pyta Odyseusz, to jest nieodwracalne i stracę miłość? Trudno jednak się rozstać, wyspa jest idyllą, w ogrodzie pękają od soku dojrzałe śliwki. Tejrezjasz odradza, Kalypso się starzeje, Odys, zresztą nie mogę cię zatrudnić, jesteś ciągle w rozjazdach, lepiej...
Czytaj dalej >>
alicja ariel rosé

Можливість

Поклади цьому край у черговому місті чергової країни, чию мову ти знаєш наполовину, тобто до вісімдесят восьмої сторінки біографії Готфріда Бенна, що бачив, як голодний звір війни нишпорить берлінськими вулицями, де ходила Кете Колльвіц з дому до майстерні, з майстерні...
Czytaj dalej >>
Natalia Belczenko

*** [W gardle i w sercu puściły lody]

W gardle i w sercu puściły lody. Miasto ma na to mokre dowody. Doczesność wzbiera, dojrzewa, rośnie, Ustami szuka nieśmiertelności. Oto ulica w dal się wyrywa, Druga jej pragnie sprostać, choć krzywa. Jedwabnik rwie się w świat z przepoczwarni. Pręży...
Czytaj dalej >>
alicja ariel rosé

Тіресій шукає помічника

А якщо, запитує Одіссей, це неминуче і я втрачу кохання? Адже важко розлучатися, острів сама ідилія, в саду стікають соком перестиглі сливи. Тіресій відраджує, Каліпсо старіє, Одіссею, зрештою я не можу тебе взяти на роботу, ти весь час у роз’їздах,...
Czytaj dalej >>
Agata Jabłońska

візьміть насіння соняшника, хлопці

до кишені, бо будете тут лежати • думки про склад тіста, результатом яких є прості та зрозумілі дії: передавання чогось із рук у руки як при сівбі • будете тут лежати, мовила бабуня, яка пережила Голодомор, Гітлера і Сталіна •...
Czytaj dalej >>
Agata Jabłońska

weźcie ziarna słonecznika, chłopcy

do kieszeni, bo będziecie tu leżeć • myśli o strukturze ciasta z których wynikają czynności proste i zrozumiałe: podawanie rzeczy z rąk do rąk jak siew • będziecie tu leżeć, mówiła babinka która przeżyła Hołodomor, Hitlera i Stalina • słuchajcie...
Czytaj dalej >>