Dzieła związane z tagiem: wojna

06.10.2021 Ija Kiwa

есть ли у нас в кране горячая война

есть ли у нас в кране горячая война есть ли у нас в кране холодная война как неужели совсем нет войны обещали же что будет после обеда собственными глазами видели объявление «война появится после четырнадцати ноль ноль» и вот уже...
Czytaj dalej >>
30.09.2021 Ija Kiwa

czy w naszym kranie jest ciepła wojna

czy w naszym kranie jest ciepła wojna czy w naszym kranie jest zimna wojna jak to naprawdę nie ma wojny obiecali że będzie po południu przecież było ogłoszenie „dostawa wojny zostanie wznowiona po godzinie czternastej” już trzy godziny bez wojny...
Czytaj dalej >>
17.09.2021 Serhij Żadan

*** [Skąd fruniecie, ptaki?..]

***   – Skąd fruniecie, ptaki? Jakim wichrem gnane? – Przychodzimy z miasta, które jest już martwe. Idziemy, kapelanie, z pokorą, nie trwogą. Powiedzcie swoim: strzelać nie ma już do kogo.   Mieliśmy swoje miasto – z żelaza i cegły....
Czytaj dalej >>
06.07.2021 Agata Jabłońska

Mówienie NIE. Instruktaż.

Stań stabilnie. Lekko rozstaw nogi; dla rozgrzewki możesz poruszyć głową. Co ważne: tylko w poziomie, przynajmniej w naszym kraju. Najpierw w prawo, potem w lewo i jeszcze raz. Albo na odwrót. N. Czubkiem języka dotnij przednich zębów tuż obok styku...
Czytaj dalej >>
30.06.2021 Ija Kiwa

ці ёсць у кране ў нас гарачая вайна

*** ці ёсць у кране ў нас гарачая вайна ці ёсць у кране ў нас халодная вайна як гэта няўжо зусім без вайны абяцалі ж што будзе пасля абеду на ўласныя вочы бачылі аб’яву “вайна з’явіцца пасля чатырнаццаці нуль нуль”...
Czytaj dalej >>
21.04.2021 Serhij Żadan

[…] Звідки ти, чорна валко

– Звідки ти, чорна валко, пташина зграє? – Ми, капелане, мешканці міста, якого немає. Прийшли сюди, принесли покору і втому. Передай своїм, що стріляти більше немає по кому. Наше місто було з каменю та заліза. У кожного з нас тепер...
Czytaj dalej >>
26.03.2021 Serhij Żadan

[…] Адкуль ты, птушыная зграя

– Адкуль ты, птушыная зграя, вусьцішная навала? – Мы, капелане, з гораду. Таго, якога ня стала. Мы прыйшлі, капелане, з паклажай стомы і болю. Перадай сваім, што страляць няма па кім ужо болей. Наш горад з жалеза й каменю быў...
Czytaj dalej >>
20.03.2021 Wołodymyr Rafiejenko

Fragment powieści „Najdłuższe czasy”

– A ja myślę tak – kontynuował za rogiem Weresajew. – Kola to chemik, pisarz i człowiek. Kola ma, nawiasem mówiąc, lat pięćdziesiąt pięć i mieszka w tym kraju. Co i komu powinienem udowadniać? Być żywym i prawdziwym, Sokratesie, oto...
Czytaj dalej >>
20.12.2020 Wołodymyr Rafiejenko

Фрагмент романа «Долгота дней»

– Вот я как думаю, – повернув за угол, продолжил Вересаев. – Коля – химик, писатель, человек. Коле, между прочим, пятьдесят пять, и он живет в этой стране. Кому и что я должен доказывать? Быть живым и настоящим, Сократ, ведь...
Czytaj dalej >>
15.12.2020 Petro Jacenko

Безрозмірна валіза

(уривок із роману Магнетизм) Літо було таке п’янке, а поміж багатоповерхівками так ностальгійно квилили серпокрильці, начебто в їхніх навушниках крутився на репіті «Готель Каліфорнія». Гайка трамбувала футболки і труси в розхристаній чорній валізі. Cпортивні штани Льоші Жарєного мальовничо зависли на бильці...
Czytaj dalej >>
15.12.2020 Petro Jacenko

Walizka bez dna

(fragment powieści Magnetyzm)   To było bardzo upojne lato, jerzyki między budynkami krzyczały tak przejmująco i melancholijnie, jakby ktoś im zapętlił w słuchawkach Hotel California. Gadżet upychała podkoszulki i majtki do wysłużonej czarnej walizki. Spodnie od dresu Loszy Smażonego wisiały malowniczo...
Czytaj dalej >>
12.10.2020 Daniła Dawydow

wania, wanieczko

wania, wanieczko, twój tata zabija ludzi to nic strasznego, on po prostu musi, nie smuć się jeśli uznają, że jesteś do tego zdolny kiedy dorośniesz, to znaczy, że też będziesz robił to samo, spokojnie   maszeńko, maszeńko, twój tata w...
Czytaj dalej >>
12.10.2020 Daniła Dawydow

ванечка, ванечка

ванечка, ванечка, папа твой убивает людей это не страшно, так надо, так что ты не грусти если решат, что ты годен для этого, когда вырастешь значит и ты будешь так же себя вести   машенька, машенька, папа твой на работе...
Czytaj dalej >>
18.08.2020 Dmitrij Gorczew

Tak zwyciężymy

Do Teatru Działań Wojennych przyjechać ma z wizytacją Generał. Generał – a nie jakiś oszołom z tych nowych, oficerów-samozwańców. Generał, co jeszcze za Chruszczowa w szkole wojskowej zapomniał imienia ojca swego i matki swojej, za Breżniewa pogrzebał krótką młodość swojej...
Czytaj dalej >>
12.06.2020 Dmitrij Gorczew

Так победим

Вот приезжает генерал в Театр Военных Действий. Самый настоящий генерал — не наёбка из новых и самодельных, а из тех, кто ещё при Хрущёве позабыл мать свою и отца в суворовском училище, при Брежневе закопал краткую молодость жены своей в...
Czytaj dalej >>