Dzieła w języku: українська
візьміть насіння соняшника, хлопці
до кишені, бо будете тут лежати • думки про склад тіста, результатом яких є прості та зрозумілі дії: передавання чогось із рук у руки як при сівбі • будете тут лежати, мовила бабуня, яка пережила Голодомор, Гітлера і Сталіна •...
Czytaj dalej >>
[…] Серце, мов м’ячик, впаде під ноги
Серце, мов м’ячик, впаде під ноги, В горлі і в місті клубком вологим Тлінність достигла, пропахло потом Все, що безсмертя хапає ротом. Кинеться вулиця в ніч змією, Вигнеться друга услід за нею, Тужиться в коконі дім-шовкопряд, Нервом — ліхтарні світлá...
Czytaj dalej >>
[…] Сердце заводится с пол-оборота
Сердце заводится с пол-оборота. В горле и в городе влажное что-то. Спелая бренность, опасный проём, Всё, что к бессмертию тянется ртом. Вынырнет улица, даль подминая, Выгнется следом за нею другая, Тужится в коконе дом-шелкопряд, В ряд фонари напряжённо горят. Каждый...
Czytaj dalej >>
Дужки
Відколи ми розлучилися (на порозі ми кинулися одне одному з плачем в обійми) я почав палити (пустивши за вітром 36 років без тютюну) почав пити (а 32 роки гидував алкоголем) почав підбивати клинці до старших і молодших жінок сидіти перед...
Czytaj dalej >>
[…] Звідки ти, чорна валко
– Звідки ти, чорна валко, пташина зграє? – Ми, капелане, мешканці міста, якого немає. Прийшли сюди, принесли покору і втому. Передай своїм, що стріляти більше немає по кому. Наше місто було з каменю та заліза. У кожного з нас тепер...
Czytaj dalej >>
*** [Життя автозаправка]
Життя автозаправка на узбіччі шоссе в незнайомій місцині свобода запальничка в закляклій руці.
Czytaj dalej >>
*** (Сни в кінці листопада)
Сни в кінці листопада несподівано і незримо перетнуть кордони дійсності і покорять мого існування пустельні сумні простори в гирлі холоду, де осінь впадає в зиму. Ера їх панування почнеться словом, втомлено, упівголосу вимовленим тобою. Не противлячись буде дійсність складати зброю,...
Czytaj dalej >>
Три вірші
* * * Балухаті мистецтвознавці! Вам незручно в цивільному одязі, вам дуже незручно, коли шиї не душить кітель, коли ноги не чують провалля діагоналевих галіфе. Балухаті мистецтвознавці! Вам даремно іспитувати мене: я знаю всі ходячі цитати з патентованих...
Czytaj dalej >>
Безрозмірна валіза
(уривок із роману Магнетизм) Літо було таке п’янке, а поміж багатоповерхівками так ностальгійно квилили серпокрильці, начебто в їхніх навушниках крутився на репіті «Готель Каліфорнія». Гайка трамбувала футболки і труси в розхристаній чорній валізі. Cпортивні штани Льоші Жарєного мальовничо зависли на бильці...
Czytaj dalej >>
Три вірші зі збірки „Метрофобія”
АВТОБІОГРАФІЯ коли народився я, лаюк мирослав миколайович «була прекрасна липнева ніч» 31 липня 1990 року як записала мама в альбомі «наша дитина» де потім вказала у якім віці я навчився додавати прості числа потім… …а я присвячую їм...
Czytaj dalej >>
Більше одного не збиратися
Маска вам не поможе, але не смійте виходити з дому без маски. Взагалі не смійте виходити – чи в масці, чи без. Маска – найдієвіший засіб, але вона не поможе. Обмежте свою діяльність купуванням харчів, ліків і туалетного паперу, але...
Czytaj dalej >>
Мертва козуля в травні
Сон вогню, світ поділений на попіл і вітер. Міст ніколи не віддзеркалюється у воді. Людина в іншій побачить стільки, скільки зможе приховати перед собою. Уперше зі шмаркача я знову відчуваю цей смак спершу в роті, а лишень потім зі себе....
Czytaj dalej >>
Мадам Батефляй
Батерфляй лежала на татамі з сіна, наче плід, розчахнутий мечем харакірі, хтось надбіг, хтось постукав в паперові стіни i розвЕрзлись смертельні провалля і діри. Вчула його голос. Заклятий! Захриплий! Й почала звиватись як гусінь пістрява на боках, на ліктях –...
Czytaj dalej >>
Бігти, не зупиняючись
«Худий, – говорив він собі, – Худий, ну, ти даєш! Як ти їм, цікаво, збираєшся це сказати?» Вирішив узагалі не говорити. Посидів зі старим, подивився новини. Телевізор у них давній, кольори не те щоби зникли, але виблякли. Ведучі схожі на...
Czytaj dalej >>
Церебро
Саша тоді мені сказала, що дуже боїться потойбічного життя, точніше, його невизначеності. І що найкраще, аби воно було спокійним і без жодних сюжетів. Вона так і сказала: «Щоби без сюжетів». Їй хотілося то теплого моря, то темного екрана, то безгомінного...
Czytaj dalej >>