Works

Miłosz Waligórski

Drzewa się obudziły, ale jeszcze patrzą po sobie, jakby się nie znały, wciąż nic im nie mówi słowo „las”. Wkrótce wszystko się wyjaśni, dzień puszczę zewrze i po nocy zwierzę wyłoni z siebie mruk. Z nieładu sercokształtnych dłoni echa wyklaszcze...

Miłosz Waligórski

(środek strzykwy) budzę się o czwartej nad ranem i jest mi dobrze („nikomu nie jest dobrze o czwartej nad ranem”) mrowienie w ścianie za ścianą kobieta dochodzi. ziewam właśnie osiągnęła orgazm chichot z wysokiego c córeczka z tego będzie a...

Siarhiej Pryłucki (Siroszka Pistonczyk)

C jak CHLANIE: Tanie wino Tanie wino obrosło przez wieki w legendy i mity. Ponieważ cały naród darzy je czułością i uwielbieniem, zyskało też wiele sympatycznych i mniej sympatycznych nazw: sikacz, jabol, siara, patykiem pisane, bełt, mordokwas, mózgotrzep, wino marki...

Wołodymyr Rafiejenko

– A ja myślę tak – kontynuował za rogiem Weresajew. – Kola to chemik, pisarz i człowiek. Kola ma, nawiasem mówiąc, lat pięćdziesiąt pięć i mieszka w tym kraju. Co i komu powinienem udowadniać? Być żywym i prawdziwym, Sokratesie, oto...

Leś Podеrwianski

Дійові особи: Вчитель Мирон Опанасович. Вчителька Зоя Жорівна. Піонер Гриша. Піонер Миша. Піонер Вася. Піонерка Стася. Другорічник Носенко, тоже піонер. Шкільна лабораторія. Посередині стирчить пластмасовий скелет, обабіч його глобус і тваринний куточок. В тваринному куточку бавляться жаби, їжачок, білочка, котик та кролиха. Кролиха велика, товста і вагітна....

Wira Kuryko

На чергову зміну п’ятдесятирічний Василь Антоненко виїхав 23 лютого зі Славутича до Прип’яті. Це одні з наймолодших міст в Україні, які звели в радянський час, щоби обслуговувати Чорнобильську атомну електростанцію. Місцеві пам’ятають їх світлими, майже білими, просторими й багатими завдяки...

ariel rosé

Ruth Maier, pochodząca z żydowskiej zeświecczonej rodziny wiedeńskiej, uciekła w 1939 r. przed wojną do Norwegii. Została aresztowana 26 listopada 1942 r. i tego samego dnia deportowana na SS Donau. Gdy przybyła do Auschwitz 1 grudnia 1942 r., zaprowadzono ją...

Miłosz Waligórski

(kolorowanka) długo dorysowywaliśmy rycerzowi miecze miał być niebieski i nieśmiertelny ale ty nagle zmięłaś go w ręku patrząc mi w oczy z tą dziecięcą szczerością która nomen est omen (trochę łaciny nie zaszkodzi u progu średniowiecza) – jest rozbrajająca i...

Ija Kiwa

Этот гробик – твой, мальчик, твой, не бойся, ложись, Зажимая в ладошке пулю по имени жизнь, Мы не верили в смерть, видишь – крестики из фольги, Слышишь – все колокольни сорвали себе языки? Мы тебя не забудем, веришь ли, веришь...

Artem Czech

Не знаю, скільки часу має минути, щоб осмислити та проаналізувати все, що за довгі місяці повномасштабної війни Росії проти України проросло гострим корінням всередині нас. Про створення культурного продукту, що має народитися з досвіду великої війни, зараз якось і не...

Myrosław Łajuk

ПОКИДАТИ ТІЛО — ЛЕГКО «Чоловік і зять готували цукровий розчин для моменту, коли народжу. Памʼятаю з дитинства: якщо корова телиться, треба давати солодку воду», — розповідає Анна Алієва, яка зустріла повномасштабне вторгнення на останньому місяці вагітності на окупованій Чернігівщині —...

ariel rosé

In Memoriam Adam Zagajewski Świat, Adamie, jest czasami prześmiewczy, ma oczy sarny, lustra weneckie, czarne morze. Tysiące świateł z drugiego brzegu nadaje tajną wiadomość, która mówi: „nie bądź nigdy samotny, człowieku”, czyli „zapomnij o sobie”. Świat ma prześwity piękna, które...

Salcia Hałas

Способи підводили Тріск, брязкіт, тріск. Що за клекіт! Що за вітер! Уже було про спасіння і прокляття, тепер буде про депресію. Про депресію, в яку Зоська була занурена, як шукала способу з неї вибратись, як стало гірше і як...

Antanas A. Jonynas

W mrokach pamięci błyszczy krawędziami dzień zamieniony w wielobarwny kryształ a stół obrusem prześcielony białym okala raju zieloność wieczysta w rajskim ogrodzie na sofie wśród pnączy jak kot się pręży bogini Astarte opływająca nieziemskim wprost światłem z kwiatu kielicha boski...

Antanas A. Jonynas

Diena tarytum magiškas kristalas sublyksi atminties briaunom spalvotom ir balta staltiese užklotas stalas vidyryje gražaus ir jauno sodo panirusi į šviesą nerealią šezlonge guli dieviška astartė ir ignoruoja grėsmę prasigerti gurkšnuodama iš žiedlapių taurelių ir laukdama budriai ką dar įpilsi...