Dzieła związane z tagiem: miasto

W gardle i w sercu puściły lody. Miasto ma na to mokre dowody. Doczesność wzbiera, dojrzewa, rośnie, Ustami szuka nieśmiertelności. Oto ulica w dal się wyrywa, Druga jej pragnie sprostać, choć krzywa. Jedwabnik rwie się w świat z przepoczwarni. Pręży...

Серце, мов м’ячик, впаде під ноги, В горлі і в місті клубком вологим Тлінність достигла, пропахло потом Все, що безсмертя хапає ротом. Кинеться вулиця в ніч змією, Вигнеться друга услід за нею, Тужиться в коконі дім-шовкопряд, Нервом — ліхтарні світлá...

Сердце заводится с пол-оборота. В горле и в городе влажное что-то. Спелая бренность, опасный проём, Всё, что к бессмертию тянется ртом. Вынырнет улица, даль подминая, Выгнется следом за нею другая, Тужится в коконе дом-шелкопряд, В ряд фонари напряжённо горят. Каждый...

***   – Skąd fruniecie, ptaki? Jakim wichrem gnane? – Przychodzimy z miasta, które jest już martwe. Idziemy, kapelanie, z pokorą, nie trwogą. Powiedzcie swoim: strzelać nie ma już do kogo.   Mieliśmy swoje miasto – z żelaza i cegły....

Chudy, powtarzał sobie, przegiąłeś, chłopie! Jak zamierzasz im powiedzieć? Wcale nie powie. Posiedział ze starym, obejrzeli wiadomości. Wysłużony telewizor, kolory jeszcze nie zniknęły, ale mocno wyblakły. Prezenterzy wyglądają jak nieświeże ryby: ciemnoszarzy i pewnie śmierdzą. Chudy pokręcił się po pokoju,...

«Худий, – говорив він собі, – Худий, ну, ти даєш! Як ти їм, цікаво, збираєшся це сказати?» Вирішив узагалі не говорити. Посидів зі старим, подивився новини. Телевізор у них давній, кольори не те щоби зникли, але виблякли. Ведучі схожі на...

(dots pret dotu) Kam lemts atdzimt dziesmā, tam jāmirst zemes dzīvē. Frīdrihs Šillers Dārzā vai kapos (tagad nav svarīgi, bet tie patiešām bija pasaules kara frontēs kritušo kareivju kapi) večuks pļāva zāli ar pļaujmašīnu. Aiz sētas pa taku gāja večiņa....

(coś za coś)                              Co ma ożyć w pieśni, zaginąć powinno w rzeczywistości.                            ...