Wybierz wersję:

Як казаць НЕ. Інструкцыя.

С

Стань роўна. Ногі злёгку расстаўленыя, для размінкі можаш

пакруціць галавой. Важна: толькі гарызантальна, прынамсі

ў нашай краіне. Спачатку направа, потым налева і яшчэ

раз. Або наадварот.

Н.

Кончыкам языка дакраніся да пярэдніх зубоў на самай мяжы

з паднябеннем. Гэта зычны, асцярожна, ён заўжды вымаўляецца

з чымсьці. Можа атрымацца НОЧ, вельмі чорны квадрат без фона, а адсюль

недалёка і да:

пачакай мяне хвілінку, я хачу трапіць

у твой рукаў, вышаптаць усю глухую цішыню;  васьмігадовае дзіця, згвалтаванае

ў псіхіятрычнай лякарні, тэлефануе маме і гаворыць: яны сказалі, цяпер я

певень, цяпер я іхні пеўнічак, ты разумееш? Можна было б выйсці ў акно,

калі б гэта магло дапамагчы.

Трэцяя ўначы, я павінна была запісаць гэта, каб не будзіць вас,

каб не плакацца вам. НЕ. Асцярожна, можа атрымацца НЕШТА, або НЕ –

жахлівы крык, але ты зрабі гэта рашуча, давай:

Е,

каб язык не прырос да зубоў. А яшчэ гэта выклічнік,

ён можа выказаць самую дзікую радасць;

трэба звязаць яго з Н, каб не адваліўся. І хай толькі паспрабуюць адарваць яго,

хай толькі паспрабуюць разлучыць нас (сем пятнаццаць, я прачынаюся, каб праверыць, што ты тут і што дзверы замкнёныя,

як тыя мясціны і часы, дзе забівалі дзяцей вышэйшых за кола ад воза,

каб не вярнуліся помсціць за бацькаў і матак. Забівалі дзяцей, меншых

за падпоры ад ложка; трэба ўцякаць? Адкуль табе ведаць, калі пачнуць

страляць, адкуль табе ведаць, куды вяртацца і як не згубіцца?).

Вочы тоўстага Тадзіка з Волі, калі ён адразаў галовы кацянятам;

нас не было там толькі выпадкова.

КРОПКА. Каротка. Без ваганняў,

Што б гэта ні значыла.

 

tłum. Maria Puszkina
Copyright for Belarusian translation, Maria Pushkina, 2021
Tłumaczenie powstało na warsztatach Rozstaje 2021 finansowanych przez Visegrad Fund
The translation was created during the Rozstaje 2021 workshop supported by the Visegrad Fund
Wybierz wersję:

S

Stań stabilnie. Lekko rozstaw nogi; dla rozgrzewki możesz

poruszyć głową. Co ważne: tylko w poziomie, przynajmniej

w naszym kraju. Najpierw w prawo, potem w lewo i jeszcze

raz. Albo na odwrót.

N.

Czubkiem języka dotnij przednich zębów tuż obok styku

z podniebieniem. To spółgłoska, uważaj, ona zawsze z czymś

brzmi. Może wyjść NOC; bardzo czarny kwadrat bez tła, a stąd

niedaleko do:

poczekaj na mnie przez chwilę, chcę złapać się

w twój rękaw i wyszeptać całą głuchą pustkę; ośmiolatek zgwałcony

w szpitalu psychiatrycznym dzwoni do mamy i mówi: zrobili mi

krecika, zrobili mi krecia, rozumiesz? Człowiek szedłby zabijać,

gdyby to mogło pomóc.

Trzecia w nocy, musiałam to zapisać, żeby was nie budzić,

żeby wam nie płakać. NI. Uważaj, może wyjść NIC, albo NIE

wykrzyczane w strachu, zrób to zdecydowanie, dawaj:

I,

żeby ci ten język nie przyrósł do zębów. Tu znów masz spójnik,

można nim związać najbardziej karkołomne koncepty; musisz

go skleić z N, żeby nie odpadł. I niech ktoś spróbuje go oderwać,

niech ktoś spróbuje nas rozłączyć (siódma piętnaście, kiedy

budzę się, żeby sprawdzić, że jesteś i że drzwi są zamknięte

jak te miejsca i czasy, w których zabijali dzieci wyższe niż koło wozu,

żeby nie przyszli mściciele ojców i matek. Zabijali dzieci mniejsze

niż nogi łóżek; trzeba uciekać? Skąd masz wiedzieć, kiedy zaczną

strzelać, skąd masz wiedzieć, dokąd wracać i jak się nie zgubić?).

Oczy grubego Tadka z Woli, kiedy odcinał głowy kociętom; to, że

tylko przypadkiem nie było tam nas.

E. Krótkie. Bez wątpliwości,

że to cokolwiek będzie znaczyć

 

 

 

fot. Autorstwa Paulina Pidzik, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=77972854

 

Zobacz inne utwory autora->
Zobacz inne utwory w tym języku->